"Нагірний Карабах" припиняє вогонь і роззброюється. Він прийняв вимоги Азербайджану
середа, 00:00
Через 24 години після того, як азербайджанська армія почала наступ у Нагірному Карабаху, етнічні вірменські сили погодилися на російські умови припинення вогню.
Однією з ключових вимог, яку прийняли сили Карабаху, є повне роззброєння.
В цьому південнокавказькому анклаві, який міжнародно визнаний частиною Азербайджану, живуть близько 120 тисяч етнічних вірмен.
Три роки тому Азербайджан повернув собі території в Карабаху та навколо нього, а у вівторок зажадав повної капітуляції.
Карабаські посадовці кажуть, що після того, як азербайджанські військові розпочали "антитерористичну" операцію, загинули 32 людей і ще 200 поранені.
"Протягом двох днів затятих боїв підрозділи Збройних Сил Арцаха героїчно оборонялися від супротивника, який перевершував у кілька разів у живій силі та військовій техніці, завдавши йому найбільших втрат. На жаль, арцахська сторона також має втрати і поранених, а на деяких ділянках супротивнику вдалося прорватися до бойових позицій сил оборони, взяти під свій контроль низку висот та стратегічних вузлів доріг", - йдеться у заяві невизнаної Нагірно-Карабахської Республіки.
У зв'язку з цим влада Карабаху "приймає пропозицію командування російської миротворчої місії щодо припинення вогню".
Бойові дії, згідно з домовленостями з російською стороною, мають припинити о 13:00 20 вересня.
Також у заяві йдеться про повне роззброєння армії Карабаху та виведення важкої техніки з території невизнаної республіки.
Питання з Азербайджанською стороною щодо "реінтеграції" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуться на зустрічі у місті Євлах 21 вересня.
Азербайджан підтверджує умови припинення вогню
Міністерство оборони підтверджує, що бойові дії будуть призупинені, якщо невизнана Нагірно-Карабахська республіка здасть все озброєння та важку техніку, а всі військові, зокрема збройні сили Вірменії, складуть зброю і підуть з бойових позицій.
Саме ці умови Баку виставив учора. Карабах погодився на ці умови.
З сіл Нагірного Карабаху евакуювали понад дві тисячі цивільних у розташування миротворців, повідомляє російське міністерство оборони.
Російське відомство також зазначило, що російські миротворці "здійснюють цілодобовий моніторинг обстановки та стежать за дотриманням режиму припинення вогню".
Історія конфлікту
Після розпаду Радянського Союзу Вірменія та її сусід двічі воювали через Нагірний Карабах, гірський район, що не має виходу до моря, на південному заході Азербайджану.
Офіційно Нагірний Карабах є автономною областю Азербайджану. Але Вірменія заявляє свої права на володіння територією на підставі того, що, за їхньою версією, етнічні вірмени населяли ці землі задовго до появи на карті світу сучасного Азербайджану.
АВТОР ФОТО,ВВС
Крім різних партизанських зіткнень, регіон пережив два гарячі етапи - Першу карабаську війну (1992-94) та Другу карабаську війну (2020).
Шеститижнева війна 2020 року призвела до кількох тисяч смертей, але дозволила Азербайджану за підтримки Туреччини відвоювати територію навколо та всередині анклаву.
У грудні 2022 року Азербайджан заблокував Лачинську дорогу - єдиний транспортний маршрут, який з'єднує Карабах та Вірменію.
Етнічні вірмени в анклаві скаржилися на нестачу харчів, ліків і засобів гігієни.
Передбачалося, що за дотриманням режиму припинення вогню в регіоні стежитимуть близько 2000 російських миротворців, але інтерес Москви до Вірменії ослаб під час війни в Україні, хоча Вірменія є частиною створеного Росією військового блоку ОДКБ.
У травні минулого року прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його країна готова визнати Карабах частиною Азербайджану в обмін на безпеку вірменського населення.
"Територія в 86 600 квадратних кілометрів включає також Нагірний Карабах", - сказав він, маючи на увазі територію Азербайджану в цілому.
Росію дратує очевидний розворот Пашиняна у бік Заходу. Цього тижня десятки вірменських солдатів проводять військові навчання із військовими США.
Кремль, своєю чергою, спростував звинувачення Вірменії в тому, що він недостатньо зробив для допомоги своєму союзнику.
Передбачуваний результат
Аналіз військового оглядача ВВС Іллі Абішева
Силова операція Азербайджану в Нагірному Карабаху тривала рівно добу. Швидка згода карабаського керівництва на припинення вогню на умовах Баку означає не що інше, як капітуляцію і свідчить про нездатність місцевих вірменських сил до опору.
Після поразки у Другій карабаській війні 2020 року невизнана республіка опинилась в ізоляції. Єдиною наземною трасою, що зв'язувала Карабах з Вірменією, залишався Лачинський коридор — вузька дорога, яку контролював Азербайджан. У грудні 2022 року азербайджанські військові перекрили цю дорогу, але й до того ні про яке перекидання військових вантажів у Карабах не могло бути й мови.
Все, що вірменські сили могли протиставити регулярній і добре оснащеній армії Азербайджану, — це залишки старої радянської техніки й кілька тисяч бійців з легким стрілецьким озброєнням і мізерним боєзапасом.
Вже за інтенсивністю ударів по військових об'єктах на підконтрольній карабаським вірменам території було ясно, що Баку налаштований серйозно і не має наміру затягувати операцію.
З одного боку, азербайджанська армія вела безконтактні бої за допомогою авіації та артилерії, без втрат для себе виводячи з ладу живу силу та техніку супротивника. З іншого — вела наступ сушею, створюючи загрозу розгрому наземних сил і змушуючи оборонців швидко витрачати боєкомплект. А поповнити його не було чим.
Карабаському керівництву не було звідки чекати допомоги. Хоч би як вимагали від прем'єра Вірменії Нікола Пашиняна захистити карабаських вірмен, зробити це було дуже важко. Перекинути підкріплення у Нагірний Карабах в умовах, коли азербайджанські війська контролюють і землю, і небо - практично неможливо. Та й вступати у відкритий воєнний конфлікт з Азербайджаном у нинішніх умовах для Вірменії означає поставити під загрозу вже свою територіальну цілісність, а можливо, й суверенітет.
